Мистецтво у полоні: на знімках із Криму впізнали викрадені картини Єгора Толкунова

Мистецтво у полоні: на знімках із Криму впізнали викрадені картини Єгора Толкунова

Скарбниця Херсонського художнього музею продовжує фіксувати докази культурного мародерства, яке вчинили російські війська під час окупації міста. Цього разу музейникам вдалося ідентифікувати дві знакові роботи видатного місцевого митця Єгора Толкунова. Полотна, які зникли восени 2022 року, несподівано “спливли” в окупованому Криму.

Про чергове підтвердження крадіжки офіційно повідомили на Facebook-сторінці Херсонського художнього музею. Доказом стала випадкова світлина, зроблена у стінах Центрального музею Тавриди.

Докази з окупованого Сімферополя

Кадр, що став ключовим для ідентифікації, датується березнем 2026 року. Тоді представники окупаційного “міністерства культури” відвідували музей у Сімферополі, зафіксувавши на фото частину експозиції, де й опинилися херсонські експонати.

Творча спадщина Єгора Толкунова (1943 – 2018) є надзвичайно різноплановою. Майстер, який пішов із життя кілька років тому, залишив після себе багатий доробок: від класичних портретів та пейзажів до складних абстрактних композицій. Тепер дві його роботи офіційно занесені до списку викрадених цінностей, знайдених у Криму.

Мистецтво у полоні: на знімках із Криму впізнали викрадені картини Єгора Толкунова

Серед ідентифікованого – відомий “Автопортрет”, написаний художником у 1987 році (полотно, олія). Ця робота вирізняється особливою інтимністю та незвичним композиційним рішенням.

“Попри те, що обличчя видно лише у профіль, поза постаті на тлі безкрайнього засніженого простору промовисто передає глибоку зосередженість, внутрішню силу та абсолютну відданість своїй справі. Лаконічний пейзаж слугує не просто декорацією, а стає камертоном для цього тихого внутрішнього діалогу митця з природою”, – зазначають фахівці музею.

Мистецтво у полоні: на знімках із Криму впізнали викрадені картини Єгора Толкунова

Другий знайдений об’єкт – індустріальне полотно “Ливарний цех”, створене у 1980 році. Це олійний живопис, який лише формально можна віднести до панівної на той час радянської стилістики.

“Репутація художника базувалася на безкомпромісності: він писав так, як відчував, а не так, як вимагали канони соцреалізму. Як результат – замість холодного пафосу ми бачимо живу атмосферу заводу. Сувору естетику цеху підкреслює темна “металева” гама з акцентами червоного й білого”, – пояснюють мистецтвознавці у своєму дописі.

Ці твори розкривають Толкунова з різних боків: як тонкого лірика у автопортреті та як чесного спостерігача за соціальними процесами у зображенні заводського життя. Обидві картини мають статус важливих історичних документів своєї епохи.

Паралельно з ідентифікацією робіт триває юридичне переслідування причетних до пограбування. 15 квітня генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив про висунення підозри так званому директору Центрального музею Тавриди. Колаборанта звинувачують у причетності до викрадення майже 11 тисяч предметів мистецтва з херсонської колекції імені О. О. Шовкуненка.

Слідство розцінює ці дії як воєнний злочин, вчинений за попередньою змовою групою осіб. Фігуранту загрожує тривале ув’язнення – від 8 до 12 років позбавлення волі. Наразі правоохоронці готують документи для оголошення підозрюваного у розшук.

Total
0
Shares
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації