Цьогорічний Берлінський кінофестиваль, що пройде з 12 по 22 лютого, готує для глядачів справжню українську ретроспективу та болючі прем’єри. На престижному форумі категорії А Україна заявить про себе одразу в трьох вимірах: через архівні знахідки, переосмислення техногенних катастроф та свідчення про сучасні воєнні злочини.
Головною історичною подією стане показ політичної драми “Кришталевий палац” (1934). Це дебют українського кіно в елітній секції Berlinale Classics. Стрічка режисера Григорія Гричера-Черіковера, знята за сценарієм Лео Мура, розповідає про внутрішню трансформацію молодого архітектора. Головний герой робить радикальний вибір: він залишає стабільну кар’єру в буржуазному середовищі, щоб приєднатися до робітничого руху в його боротьбі за соціальну справедливість.
Кіно про виклики та катастрофи
Окрім класики, організатори відібрали до програм ще дві знакові роботи:
- “Розпад” (1990) Михайла Бєлікова – фільм про Чорнобильську трагедію, який увійшов до ретроспективної програми.
- “Сліди” Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк – документальна стрічка, що презентує шість історій жінок, які постраждали від сексуального насильства під час російської агресії.
Це незвичайний фільм – катастрофа, де розпад вирує на багатьох рівнях, що перемежовується з дивовижними відривами від реальності
Саме так куратори описують стрічку “Розпад”, підкреслюючи її багатошаровість. Водночас документальний проєкт “Сліди” стане голосом жінок із Київщини, Херсонщини та Донбасу, які стикнулися з воєнними злочинами окупантів, починаючи з 2014 року. Світова прем’єра цього фільму обіцяє стати однією з найважливіших подій фестивалю, який збирає кінематографістів світу ще з 1951 року.
