Для херсонки Любові Свиридової мистецтво створення ґерданів стало не просто захопленням, а способом вистояти у найважчі часи. Попри те, що війна відібрала у жінки житло, а доля змусила на півтора року виїхати до Норвегії, вона врешті – решт обрала рідне місто. Навіть в евакуації майстриня продовжувала плести складні прикраси з бісеру, зберігаючи зв’язок із домом через творчість.
Творчий шлях та понад шістсот унікальних прикрас
За десять років кропіткої праці Любов створила понад 600 виробів, які тепер прикрашають жінок у різних куточках планети. Її шлях до бісероплетіння почався з пошуку нових форм самовираження, коли звична вишивка перестала дарувати натхнення.
Майстриня згадує, що перша спроба роботи з бісером відбулася після перегляду відео на youtube.com, і результат перевершив усі сподівання.
“Моя перша робота була дуже гарною, особливо як для початку. Тоді я зрозуміла, що знайшла свою справу”, – ділиться спогадами Любов Свиридова.
Процес створення ґердана залежить від складності задуму та внутрішнього стану автора. Якщо є особливий порив, прикраса з’являється на світ лише за добу, проте іноді робота над одним замовленням триває до чотирнадцяти днів. У доробку жінки можна зустріти найрізноманітніші сюжети:
- традиційні рослинні орнаменти та квіти;
- зображення тварин;
- релігійні символи та міфологічні сцени.
Останні п’ять років Любов співпрацює з ідеями художниці Юлії Гранцевої, втілюючи її схеми у бісері. Сьогодні жінку надихає кольє із зображенням давньоєгипетської богині Бастет. Майстриня вірить, що ця прикраса, оздоблена австрійськими стразами, приносить мир та світло навіть у найскладніші періоди життя.
За давніми віруваннями, Бастет є символом жіночності та материнства. Любов, яка захоплюється міфологією Єгипту, зазначає, що за легендою ця богиня може сприяти появі дітей у родині.
Життя жінки кардинально змінилося після підриву окупантами Каховської ГЕС – її будинок опинився під водою. Через рік після катастрофи вона поїхала з дитиною до Норвегії, проте життя в Європі, про яке вона мріяла раніше, не замінило рідних стін.
Коли доньці виповнилося 18 років, Любов прийняла рішення повернутися до Херсона. Вона зізнається, що лише вдома знову відчула можливість дихати на повні легені, хоча власного даху над головою вже не має.
