Україна готується до масштабної реформи фінансового сектору, яка обіцяє громадянам дешеві та миттєві перекази до Європи, але водночас суттєво звужує поняття приватності. Парламентський комітет з питань євроінтеграції вивчає законопроєкт №14327. Цей документ є фінальною передумовою для приєднання нашої держави до SEPA — Єдиної зони платежів у євро.
Законопроєкт №14327 про реєстр рахунків та нові правила фінмоніторингу
Головна мета урядової ініціативи — повна гармонізація вітчизняного законодавства з вимогами Європейської платіжної ради та нормами ЄС. Без цього кроку Україна не зможе подати офіційну заявку на вступ до платіжного простору, що охоплює сотні мільйонів користувачів.
Для пересічного українця членство в SEPA означатиме, що відправити євро родичам у Німеччину чи Італію стане так само легко, як зробити переказ між картками всередині країни. Платежі проходитимуть за секунди, а комісії будуть мінімальними. Проте за цей комфорт доведеться заплатити готовністю до посиленого фінансового контролю.
Для офіційного Києва цей крок є стратегічним етапом євроінтеграції та маркером високої довіри з боку міжнародних партнерів. Проєкт закону №14327 фактично усуває останні формальні перепони перед поданням заявки до європейського регулятора.
Реєстр банківських рахунків і сейфів — що там буде та хто матиме доступ
Ключова новація — створення централізованого Реєстру рахунків та банківських сейфів фізичних осіб. У ньому буде зафіксовано, де, коли та який рахунок відкрив громадянин. Держава не бачитиме баланс картки чи вміст орендованого сейфа, проте чітко знатиме, куди саме надсилати запити для отримання детальної інформації.
Список структур, які отримають автоматизований доступ до цих даних, суттєво розширюється. Окрім податківців та фахівців з Держфінмоніторингу, реєстром зможуть користуватися:
- НАБУ, СБУ та Державне бюро розслідувань;
- Національна поліція та прокуратура;
- Державна виконавча служба разом із приватними виконавцями.
Окремий пункт стосується отримувачів соціальної допомоги. Банки будуть зобов’язані звітувати Міністерству фінансів не лише про наявність рахунків таких осіб, а й про конкретні операції та залишки коштів на них.
Реєстр кінцевих бенефіціарів — контроль за фактичними власниками компаній
Реформа також зачіпає корпоративний сектор, вимагаючи розкриття реальних власників трастів та складних юридичних структур. Це пряма вимога FATF для боротьби з відмиванням грошей. За приховування справжніх бенефіціарів передбачено жорсткі санкції: штраф за неправдиві дані сягатиме 510 тис. грн, а за прострочення подачі звітності — 170 тис. грн.
Запроваджуються й нові вимоги до документів: копія паспорта власника має бути завірена максимум за три місяці до подання реєстратору. Національний банк України, зі свого боку, отримує повноваження публічно та миттєво реагувати на порушення фінустанов, оприлюднюючи дані про санкції чи відкликання ліцензій протягом п’яти днів.
В Україні з’являться викривачі у сфері фінмоніторингу
У трудове законодавство планують внести статус «викривача у сфері фінмоніторингу». Таких людей прирівняють до борців із корупцією, надавши їм потужний імунітет. Працівника, який повідомив про підозрілі транзакції, не можна буде звільнити чи позбавити премії.
Законопроєкт встановлює особливий порядок захисту: у суді саме роботодавець матиме доводити, що його санкції проти співробітника не є помстою за «сигнал». Викривачі також отримають право на безоплатну правничу допомогу за державний кошт.
Отримати такий захищений статус зможуть навіть колишні співробітники або кандидати, які помітили порушення ще під час проходження співбесіди.
Суперечності в законопроєкті №14327
Попри євроінтеграційну мету, експерти знайшли в документі чимало слабких місць. Наприклад, норма про п’ятирічне зберігання даних у реєстрах прямо суперечить чинному закону про електронні реєстри, який вимагає безстрокового збереження інформації.
Також критикують розмиті повноваження податківців вимагати «додаткові дані» про власників трастів. Відсутність чітких критеріїв такої інформації, на думку юристів, створює підґрунтя для корупційних зловживань з боку контролерів.
Питання викликає і поділ викривачів на «корупційних» та «фінансових». Останні, згідно з проєктом, залишаються без права на грошову винагороду, що створює правову нерівність. Крім того, юристи побоюються перевантаження судів через автоматичне покладання обов’язку доказування на роботодавців.
Окремо стоїть проблема термінології: вживання слова «спільники» замість передбаченого Кримінальним кодексом поняття «співучасники» може заблокувати практичне застосування заборони на роботу у фінансовій сфері для осіб із кримінальним минулим.
Нагадаємо, що спроби посилити фінансовий контроль не завжди знаходять підтримку в залі парламенту. Так, 10 березня депутати не змогли проголосувати за податки для користувачів цифрових платформ (Uber, Glovo тощо). Ініціатива, яку також вимагали МВФ та ЄС, отримала лише 168 голосів підтримки.
