Колекція викрадених експонатів Херсонського художнього музею поповнилася ще одним ідентифікованим об’єктом. Цього разу дослідники впізнали полотно відомого українського митця Володимира Хоренка (1927 – 2001) під назвою «Донецький металургійний», створене у 1972 році. Сліди вкраденої роботи виявили на фотографіях із Центрального музею Тавриди, де на початку березня 2026 року перебувала делегація окупаційного «міністерства культури». Про цю знахідку офіційно повідомляють представники музею у Facebook.
Ця картина – знакова робота для вітчизняного індустріального живопису радянського періоду. Автор зобразив Донецьк під час його максимального промислового піднесення. Художник майстерно передав масштаб заводу через багатошарову панораму: активний рух на передньому плані переплітається з високими заводськими трубами, що височіють на горизонті. Використання щільних мазків та стриманих кольорів створює відчуття реальної ваги конструкцій, перетворюючи промисловий об’єкт на живий організм.
Володимир Хоренко народився на Донеччині, що дозволило йому тонко відчути естетику рідного краю. У своїй творчості він поєднав суворий реалізм із декоративною експресією, характерною для тогочасного українського мистецтва. Як майстер «суворого стилю», Хоренко вбачав особливу поезію у важкій праці та трансформації природи людиною. Те, що сторонньому оку здавалося грубим хаосом заводських цехів, у його виконанні набуло монументальної гармонії та ритмічності.
Зараз полотно виглядає не просто як мистецький об’єкт, а як свідчення про втрачену промислову потужність та гуманітарну трагедію. Донецький металургійний завод, історія якого почалася з Джона Юза у 1872 році, сьогодні перебуває в занепаді. Після окупації 2014 року підприємство зіткнулося з руйнівними наслідками: зупинкою виробництва та розкраданням обладнання на брухт. Жодні обіцянки загарбників про відновлення гіганта не справдилися, залишивши на місці колишньої слави лише зону відчуження.
Картина, яка колись символізувала віру в прогрес, тепер резонує з екологічним та соціальним крахом регіону через війну. Робота Хоренка зафіксувала розквіт, який росіяни методично знищують у реальності, паралельно привласнюючи культурну спадщину України. Викрадення цього полотна є спробою стерти історичну пам’ять про Донецьк. Сучасні руїни та іржа на місці заводу різко контрастують із тією енергією життя, яку художник встиг закарбувати на своєму полотні пів століття тому.
