Чергові заяви Москви про теоретичну можливість переговорів між Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським насправді є лише елементом складної інформаційної операції. Речник Кремля Дмитро Пєсков озвучив тезу, що диктатор готовий до контакту, проте висунув умову: зустріч можлива виключно для фіналізації вже готових домовленостей. В українському Радбезі таку риторику вважають цинічною дезінформацією.
Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко переконаний, що ця гра розрахована на західний світ та глобальних гравців, а не на реальний мирний процес. Москва прагне створити для Дональда Трампа фальшиву картинку, де Росія нібито демонструє конструктив, а Україна – відмовляється від діалогу. Також ці меседжі адресовані Китаю. Пекін, як стратегічний партнер РФ, може згодом почати тиснути на Кремль з вимогою припинити війну, тому Путін грає на випередження.
«Тому вони знову ведуть свою гру: Путін готовий зустрітись, але Україна не хоче миру. Це брехня. Путін не готовий зустрічатися», – наголосив очільник ЦПД.
Російська сторона продовжує наполягати на збереженні контролю над тимчасово окупованим Донбасом. Для офіційного Києва така позиція є категорично неприйнятною. Позиція президента та керівництва Офісу Президента залишається незмінною: Україна не піде на територіальні поступки і не віддасть жодного міліметра своєї землі агресору.
Коваленко зауважив, що російський диктатор має абсолютну владу зупинити кровопролиття в один момент, але свідомо обирає шлях ескалації. Натомість через Пєскова транслюються пропагандистські штампи, які мають заплутати іноземних партнерів України.
«Путіну залишається лише намагатися перекладати відповідальність на Україну, хоча міжнародна спільнота розуміє справжнє джерело війни», – зазначив Коваленко.
Реальні плани окупаційних військ на найближчі місяці
Мирна риторика Кремля кардинально розбігається з ситуацією на полі бою. За даними РНБО, замість підготовки до дипломатії ворог збирає сили для масштабних наступальних операцій, які триватимуть протягом весни та літа.
Окупанти планують тиснути на українську оборону за такими напрямками:
- Донеччина та Луганщина (східний фланг);
- Запорізька область;
- Сумська та Харківська області (з метою відволікання та виснаження резервів ЗСУ).
Попри колосальні втрати в живій силі та техніці, Росія продовжує стягувати ресурси. Втім, у Раді нацбезпеки і оборони переконані: ці загарбницькі плани приречені на поразку, а чергова спроба масштабного наступу не принесе ворогу бажаного результату.
