Дональд Трамп розв’язав жорстку публічну критику проти представників власної партії після того, як Сенат обмежив його право на використання військової сили у Венесуелі. Президент назвав дії законодавців неконституційним зазіханням на роль главнокомандувача.
Приводом для обурення стала процедурна резолюція, яку підтримали 52 сенатори проти 47. Документ фактично забороняє адміністрації Трампа продовжувати військову активність у цій південноамериканській країні без прямої згоди Конгресу. Найболючішим для Білого дому став той факт, що на бік демократів перейшла група республіканців.
«Республіканцям має бути соромно за тих, хто підтримав цю ініціативу. Це спроба забрати нашу спроможність боротися та боронити Сполучені Штати Америки», – заявив Трамп у своїй соцмережі Truth Social.
Президент не обмежився загальним невдоволенням і перейшов на особистості, закликавши виборців ніколи більше не голосувати за п’ятьох сенаторів-однопартійців:
- С’юзан Коллінз
- Ліза Мурковскі
- Ренд Пол
- Джон Гаулі
- Тодд Янґ
Попри тиск з боку президента, сенаторка Ліза Мурковскі чітко аргументувала свою позицію. Хоча вона підтримує відсторонення Ніколаса Мадуро, її насторожує перспектива безстрокового перебування американського контингенту в регіоні. За її словами, нагляд Конгресу – це необхідна конституційна вимога, а не забаганка політиків.
Конфлікт розгорівся на тлі стрімких подій початку січня. Лише кілька днів тому, 3 січня, армія США здійснила атаку на військові об’єкти в Каракасі, під час якої було схоплено Ніколаса Мадуро та його дружину Сілію Флорес. Американська влада інкримінує їм «наркотероризм» і не визнає законність їхнього правління.
Наразі подружжя вже перебуває у Нью-Йорку. Під час першого судового засідання, що відбулося 5 січня, Мадуро та Флорес відкинули всі звинувачення. Експрезидент Венесуели продовжує наполягати на своєму легітимному статусі, попри те, що йому загрожує тривалий термін ув’язнення за чотирма пунктами обвинувачення.
Чи вдасться Трампу відстояти «неконституційність» Закону про воєнні повноваження у судовому чи політичному порядку – наразі залишається головним питанням внутрішньої політики Вашингтона.
