Український уряд запустив масштабне переформатування системи оплати праці в державному секторі. Проте довгоочікуване зростання доходів перетворилося на тест на витривалість для мільйонів бюджетників, адже фінансовий пріоритет отримали далеко не всі.
Цьогорічне підвищення виплат важко назвати тотальним. За оцінками заслуженого економіста України Олега Пендзина, реальні зміни в гаманцях відчули лише близько 38 – 40% працівників бюджетної сфери. Для більшості ж цифри в розрахункових листах змінилися чисто символічно – на суму від 600 до 900 гривень.
Хто потрапив до “золотої сорокарічки” держбюджету
Жорстка економіка воєнного часу диктує свої правила, тому Кабінет Міністрів обрав шлях вибіркового стимулювання. Найвідчутніші надбавки отримали фахівці, від яких критично залежить життєздатність суспільства та майбутнє країни:
- Педагоги та лікарі – ключова ланка, де дефіцит кадрів намагаються перекрити фінансовим заохоченням.
- Соціальні менеджери – нова стратегічна категорія працівників.
Останні набувають особливої ваги через зростання кількості ветеранів. Як зазначає експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, країна вкрай потребує професіоналів, здатних забезпечити якісну реабілітацію та супровід захисників.
“Держава, на жаль, не може в умовах війни однаково значно підняти зарплати всім своїм працівникам. Почали з найнеобхідніших для суспільства професій – лікарів і вчителів. Це було потрібно, щоб залучити молоді кадри та втримати досвідчених фахівців”, – пояснює логіку урядових рішень експерт.
Поки одні галузі адаптуються до нових ставок, представники науки та культури опинилися в зоні фінансової стагнації. Не маючи суттєвої підтримки від профільної реформи, ці категорії працівників фактично перейшли в режим автономного виживання.
“Решті бюджетників підвищили незначно. Фактично вони й надалі змушені самі виживати або отримувати допомогу від держави”, – констатує Пендзин.
Для багатьох інтелектуалів єдиним виходом залишається пошук підробітків або оформлення державних субсидій, щоб компенсувати розрив між реальними витратами та замороженими доходами.
Горизонт очікувань: коли чекати на нову хвилю виплат
Незважаючи на нинішній дисбаланс, аналітики радять не втрачати надії. Поточний етап реформи розглядається лише як початок складного процесу перегляду державних зобов’язань. Олег Пендзин налаштований стримано-оптимістично: він вважає, що це підвищення не буде остаточним.
Наступні кроки уряду мають бути спрямовані саме на ліквідацію несправедливості щодо тих фахівців, чиї професійні потреби цього разу залишилися поза увагою реформаторів. Питання лише в тому, чи вистачить у бюджету міцності для другого кроку в найближчій перспективі.
