У прифронтовому Херсоні, де звуки вибухів стали частиною буденності, життя продовжується у ритмі танцю. Дитячий колектив «Крилаті», створений у 2024 році на базі громадської організації «Об’єднані любов’ю до дітей», став справжнім осередком творчості для місцевих школярів. Ми поспілкувалися з вихованками гуртка, щоб зрозуміти, як саме проходять їхні тренування в таких складних умовах.
Рятівний ритм та повернення до мрії після великої паузи
Для одинадцятирічної Каріни Навроцької танці – це не просто хобі, а майбутня професія. Дівчинка почала займатися хореографією ще у п’ять років, проте війна змусила її надовго забути про паркет.
«Коли почалась війна, у мене була дворічна перерва у заняттях. Потім почали набирати дітей на хореографію і мама мене одразу записала. Тепер я ходжу до колективу «Крилаті». Я дуже полюбляю танці, мені подобаються всі ці рухи, часом трохи небезпечні», – зізнається Каріна, яка танцює у цьому складі вже два роки.
Ще одна учасниця, десятирічна Єлизавета Довженко, прийшла до «Крилатих» із досвідом виступів у шкільній гімназії. Дівчинка присвятила танцям майже половину свого життя – з шести років вона не уявляє свого дня без тренувань.
«Ми вчимо танці, повторюємо всілякі рухи. Дуже сильно люблю танцювати, ще з першого класу. Це дає енергію, радість», – розповідає про свої емоції Єлизавета.
Валентина Блажієвська, якій зараз 14, приєдналася до команди влітку 2025 року. Вона приходить на заняття разом із молодшою сестрою, вважаючи танці найкращим способом зберегти внутрішню рівновагу та фізичну форму.
Я познайомилася тут з багатьма друзями. Я тримаю своє тіло пластичним, не даю собі «задубіти». Та й просто приходжу, бо отримую емоції, згадую минуле. Я дуже рада, що в мене зараз є нагода займатися танцями, бо мені це до душі.
Сьогодні репетиції спрямовані на відпрацювання конкретних номерів. Хореографка Анна Алєксандрова зазначає, що зараз у роботі перебувають дві постановки з глибоким змістом.
«Це номери «Моя країна» і «Не забувай». Вони саме про незламність духу, про стійкість, про те, що ми є і ми херсонці – ми тут і зараз», – пояснює вона тематику виступів.
Загалом у «Крилатих» займається 12 дітей віком від 7 до 14 років. Графік досить щільний: двічі на тиждень проходять основні репетиції, а додатково діти збираються у вікових групах. Керівниця ГО «Об’єднані любов’ю до дітей» Ірина Костінюк згадує, що все починалося з терапевтичних зустрічей.
«Планувався захід. І ми спочатку спитали, чи не хочуть вони станцювати, щось дуже легке, не обтяжливе. Вони погодилися. Спершу це був один танець, потім інший. Потім у нас вже з’явилася група різних вікових категорій – від малечі до підлітків. І так воно потрошку-потрошку пішло. І коли до нас приїхали представники з Києва, ми показали, як наші дітки танцюють. Тоді вони запросили їх виступити на фестивалі. Це був наш перший виїзд з Херсона», – розповіла Ірина Костінюк.
Після дебюту в столиці колектив зміг презентувати свої таланти у Львові на фестивалі «Повернемо дитинство». Сьогодні в активі «Крилатих» уже більше п’яти повноцінних номерів, і херсонські діти продовжують розвиватися далі.
