Російська окупаційна влада розгорнула масштабну кампанію з тотальної зміни мовного та культурного ландшафту на захопленому лівобережжі Херсонської області. Через заміну вивісок, перейменування вулиць та тиск на медіа загарбники намагаються створити ілюзію “остаточності” своєї присутності.
Процес русифікації має системний і всеохопний характер. Окупанти не обмежуються лише офіційними паперами – вони фізично змінюють простір навколо людей. Як повідомляє журналіст Центру журналістських розслідувань Олег Батурін, під заміну потрапило практично все: від табличок на будинках до дорожніх вказівників. Документація, освітній процес та робота місцевих медіа тепер примусово підігнані під російські стандарти.
Особливий акцент загарбники роблять на реанімації радянського минулого. На мапу регіону повертаються імена діячів комуністичного режиму, які були прибрані під час української декомунізації. Наприклад:
- У Каховці та інших населених пунктах знову з’явилися вулиці Леніна та Карла Маркса.
- Село Чумацький Шлях офіційно перейменували на Володимиро-Ільїнку.
Цікава, хоч і суперечлива ситуація склалася навколо Олешок. Попри попередні заяви про повернення радянської назви Цюрупинськ, окупанти наразі зупинилися на варіанті “Альошки”. Саме місто вже три роки перебуває у надскладних умовах: через мінування доріг виїзд звідти майже неможливий, а мешканці потерпають від дефіциту ліків та їжі.
За словами Батуріна, така політика спрямована на формування нового інформаційного вакууму. Це не просто формальність, а спроба психологічного впливу на населення. Свою роль у цьому відіграє і нищення українського мовлення. Раніше уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь підкреслював, що ворог діє радикально:
“Росіяни обстрілювали телевежі, вимикали або захоплювали українські телеканали та радіостанції, запускаючи натомість власну пропаганду.”
Такі злочини проти свободи слова та мови були зафіксовані у цілій низці міст, серед яких Херсон, Мелітополь, Енергодар та Нова Каховка. Попри певну хаотичність і непослідовність дій окупаційної адміністрації, їхня головна мета залишається незмінною – повне витіснення української мови з усіх сфер публічного життя.
